22/12/2017

Необхідність позакореневого живлення та практичні методи вимірювання Ph грунту

Завжди рекомендуючи ту чи іншу технологію підживлення польових культур, окрім біологічних особливостей самої культури, не менш важливим є показник pH грунту. Оскільки багато в чому визначає доступність макро- та мікроелементів для рослин.

ph 1

Власне сам показник pH – це від’ємний логарифм концентрації в ґрунтовому розчині водневих (Н+) іонів. Реакція грунтового розчину, в першу чергу, залежить від материнської (ґрунтоутворюючої) породи, на якій сформувався ґрунт, а далі і від інших факторів – клімату, рослинності, господарської діяльності тощо.

За показниками кислотності грунти поділяють на класи:

рН 3,0-4,0. Сильнокисла реакція середовища ґрунту характерна для сильно-підзолистих, бурих гірсько-лісових і болотних ґрунтів. Доступність фосфору знижена. Залізо, алюміній і марганець рухливі і на більшість рослин діють токсично, тобто ці елементи пригнічують поглинання рослинами фосфору, кальцію, калію, заліза, натрію і бору, так як знижується проникність протоплазми кореневих клітин. Діяльність бактерій пригнічена, тому у таких ґрунтах низький вміст азоту, також спостерігають підвищену активність низьких грибів. Ґрунти з таким рН раціонально використовувати під культури, які добре ростуть на кислих ґрунтах.

рН 4,0-5,0. Середньокисла реакція середовища, характерна для дерново-підзолистих, болотних і бурих гірсько-лісових ґрунтів. Стан фосфору, сполук заліза, алюмінію, марганцю, кальцію, калію, бору, кобальту – аналогічний як для дуже сильнокислих ґрунтів. Знижена мікробіологічна діяльність, активізована грибна. Ґрунти з таким рН при суглинковому і глинистому гранулометричному складі (характерні в основному для західних областей) схильні до ущільнення.

рН 5,0-6,0. Слабокисла реакція середовища, характерна для сірих лісових, вилугуваних і опідзолених чорноземів. Фосфор знаходиться в доступному стані, токсичність алюмінію і марганцю знижена або відсутня, дефіцит сірки, кальцію, калію, бору, кобальту невисокий. Умови поживного режиму близькі до оптимальних. Схильні до невеликого ущільнення, спостерігають підвищений рівень життєдіяльності мікроорганізмів.

рН 6,0-7,0. Нейтральна реакція середовища, типова для чорноземних ґрунтів. Мають сприятливий рівень родючості, оптимальні умови азотного, фосфорного, калійного та мікроелементного режиму, прекрасну структуру ґрунтів, інтенсивну мікробіологічну діяльність.

рН 7,0-8,0. Слаболужна реакція середовища. Характерна для південних чорноземів, карбонатних ґрунтів. Фосфор, залізо, цинк і марганець можуть бути в дефіциті. Легко виникає антагонізм (конкуренція) між забезпеченістю фосфором, цинком і міддю. При систематичному застосуванні фосфорних добрив виникає цинкова і мідна недостатність. Мікробіологічна діяльність, умови азотного живлення хороші.

рН 8,0-9,0. Середньолужна реакція ґрунту. Підвищена рН характерна для материнських порід багатьох чорноземів і каштанових ґрунтів. Така реакція не є шкідливою для росту і розвитку більшості польових або овочевих культур, проте є несприятливою для плодових дерев, особливо яблуні та черешні. У лужних умовах при рН вище 8,5 можливий дефіцит азоту і фосфору, надлишок легкорозчинних солей, нестача таких мікроелементів як залізо, марганець, мідь і цинк.

рН більше 9,0. Сильнолужна реакція ґрунтового розчину, характерна для солонців, содових солончаків. Доступність фосфору знижена, залізо і марганець в дефіциті, можливий надлишок бору. Характеризується дуже несприятливими властивостями: безструктурність, висока в’язкість і липкість в мокрому стані, висока твердість (зцементованість) у сухому стані, низька водопроникність, пригнічена мікробіологічна діяльність.

Оптимальні інтервали рН ґрунтового розчину для основних с/г культур

Сільськогосподарські рослини

Оптимальний інтервал рН розчину

Пшениця ( яра та озима )

6,0–7,5

Кукурудза, горох

6,0–7,0

Соняшник

6,0–6,8

Картопля

5,0–6,5

Льон

5,9–6,5

Цукровий буряк

6,7–7,5

Соя

6,5–7,1

Азотфіксуючі бактерії, гриби

Азотобактер

6,5–7,5

Бульбачкові бактерії

6,0–7,7

Отже з вищесказаного стає зрозуміло що дефіцит мікроелементів може виникнути за несприятливих грунтово-кліматичних умов. На легких піщаних грунтах може спостерігатися вимивання бору, магнію. На торф’яних недоступною стає мідь. У лужному грунті доступність більшості мікроелементів (Zn, Cu, B, Mn, Fe) обмежена. Кисле середовище є серйозною перепоною поглинання рослинами N, P, K, Mg. Найефективнішим способом ліквідації дефіциту мікроелементів є позакореневе підживлення, добривами в яких мікроелементи перебувають у хелатній формі.

Методи визначення pH

Для визначення значення pH широко використовують кілька методів. Водневий показник можна приблизно оцінювати за допомогою індикаторів, точно виміряти pH-метром або визначати аналітично шляхом, проведенням кислотно-основного титрування.

Універсальний індикатор

Для розширення робочого інтервалу вимірювання pH використовують так званий універсальний індикатор, який представляє собою суміш з декількох індикаторів. Універсальний індикатор послідовно змінює колір з червоного через жовтий, зелений, синій до фіолетового при переході з кислотної області в основну.

Розчинами таких сумішей – «універсальних індикаторів» зазвичай просочують смужки «індикаторного паперу», за допомогою яких можна з точністю до одиниць рН визначити кислотність досліджуваних водних розчинів.

Цей метод передбачає приготування водної витяжки з грунту.

ph 2

Аналітичний об’ємний метод

Аналітичний об’ємний метод – ацидиметрія – також дає точні результати визначення кислотності розчинів. Розчин відомої концентрації (титрант) по краплях додається до досліджуваного розчину. При їх змішуванні протікає хімічна реакція. Точка еквівалентності – момент, коли титранту точно вистачає, щоб повністю завершити реакцію, – фіксується за допомогою індикатора. Далі, знаючи концентрацію і об’єм доданого розчину титранту, обчислюється кислотність розчину.

Цей метод проводять в лабораторіях.

ph 3

 

pH-метр

Використання спеціального приладу – pH-метра – дозволяє вимірювати pH в ширшому діапазоні і більш точно (до 0,01 одиниці pH), ніж за допомогою універсальних індикаторів. Спосіб відрізняється зручністю і високою точністю, особливо після калібрування індикаторного електроду в обраному діапазоні рН. Дозволяє вимірювати pH безпосередньо в грунті без попереднього приготування водної витяжки, що значно полегшує та пришвидшує роботу.

ph 4

Висновок

Самим точним та зручним методом визначення кислотності грунту в польових умовах є pH-метр. На сьогоднішній день вибір Ph-метрів дуже великий, самим точним приладом буде той в якого скляний рН-електрод —конструктивно цей електрод становить скляний циліндр в середині якого знаходиться хлоридосрібний електрод та запонений 0,1 М розчином HCl. Також добре коли комплекті до приладу входить стандартний датчик температури, використання якого дозволяє автоматично проводити термокомпенсацію.

Агроном-консультант
департаменту мікродобрив
Гордієнко Іван Валерійович